У ріці часів, що біжить стрімким потоком,
Мляво й неквапливо байдужість мене обіймає
Чи не видно те, що душа із кожним кроком
Тихо моє серце покидає?
І не можу я навіть один крок зробити
Цей потік часів все одно мене кудись нестиме
Що навкруг мене, я не можу зрозуміти,
Я - це я, а все інше не важливо

Чи щось бачу я? Може все це тільки сон?
Знов марную я слова, так вони мені нащо? 
Я втомилась вже давно від нестерпної туги
І для мене буде кращим життя без почуттів
Коли ті почую я очікувані слова,
Моє серце не відчує - закрила його я
Якщо зможу я колись хоч один зробити хід,
Тоді зміниться, але чорним стане білий світ
Чи майбутнє маю я? Чи прийде воно колись?
Чи існую зараз я? Чи є в цьому сенс якийсь?
Чи я відчуваю біль? Чи сумую зараз я?
А збагнути неможливо, мовчить душа моя
Цей нестримний довгий біг вже давно мене втомив -
Світ довкола зрозуміти не вистачає сил
Якщо поміняти зможу я все своє життя,
Може побіліє світ, щезне все безвихіддя?

У ріці часів, що біжить стрімким потоком,
Мляво й неквапливо байдужість мене обіймає
Чи не видно те, що душа із кожним кроком
Тихо моє серце покидає?
І не можу я навіть один крок зробити
Цей потік часів все одно мене кудись нестиме
Що навкруг мене, я не можу зрозуміти,
Я - це я, а все інше не важливо

Чи щось бачу я? Може це все тільки сон?
Знов марную я слова, так вони мені нащо?
Я втомилась вже давно від нестерпної туги
І для мене буде кращим життя без почуттів
Коли ті почую я очікувані слова,
Моє серце не відчує - закрила його я
Якщо зможу я колись хоч один зробити хід,
Тоді зміниться, але чорним стане білий світ

Коли крок один зроблю, коли крок один зроблю
Все зруйную в одну мить, все зруйную в одну мить
Сумуватиму коли, сумуватиму коли
Може серце побіліє, й душа знов затремтить?
І ще навіть про себе, і ще навіть про тебе
Про весь світ навколо нас нічого не знаю я
І розплющу якщо я очі від важкого сна
І зруйную цим усе, стане чорним світ нехай!