>>10119
Історія з життя, на власні очі бачена.
(Пробач, Коломбо, світла тобі пам'ять, але я про мавпу)
Біля студентського гуртожитку пізно восени на зупинці автобуса стоїть елегантний чоловік у пальто, з кейсом. Автобуса довго немає. Чоловік труситься від холоду. Він їде в центр, в університет, там він працює над докторською дисертацією, а в гуртожитку мешкає з дружиною й малою донькою.
І ось до чоловіка підходить смердюче бомжище, яке лазило в контейнерах під гуртожитком в пошуку порожніх пляшок, поглянуло на нього так гордо і прорекло, дихнувши перегаром:
"Що, мавпо, змерзла? Тут тобі не Африка".
Мабуть, зайвим буде вточняти, що чоловік той, кандидат наук із знанням чотирьох мов, був чорношкірий