>>13953
Свобода людини закінчується там, де починається свобода іншої.

>Що обмежує нашу свободу дій чи висловлювань? Зовнішні чинники? Не вкраду, бо спіймають і посадять. Не вдарю, бо дадуть здачі. Не вилаю матюком, бо отримаю по писку. На форумі не виражатимусь, бо забанять.

Саме це. Це і є внутрішні гальма. Все інше вже надумане лушпиння та самообман.
Існує правда, ще відчуття прекрасного, яке наприклад не дозволяє людині робити "некрасиві" з її зору речі. Але воно не гарантує моральність цієї людини, бо якраз це відчуття може йти всупереч суспільної моралі.
Тут вибір, або ти йдеш шляхом соціальної етики, або власної естетики.
А деякі люди відкидають перший варіант, при цьому не маючи естетичного смаку. Так народжуються гопники наприклад.

>>13954

>Це і є внутрішні гальма. Все інше вже надумане лушпиння та самообман.

Ні. Бо якби так, то це б значило "Якщо я точно знаю, що мене не побачать і не схоплять, то можу вкрасти. Якщо я точно знаю, що цей мені не дасть здачі, то можу бити чи ляпати про нього що завгодно".
Тобто це таки зовнішні гальма. Внутрішні спиняють тебе навіть тоді, коли зовнішніх нема.

>>13953
Соціальні реалії сьогодення нав'язують, що внутрішні гальма є непотрібом. Це тупо модно. Така от соціальна хвороба. Людина в натовпі це зовсім не те, що людина на самоті, але коли людина у натовпі довго, вона починає жити ним увесь час. Це підкормлюється інтернетами й соцмережами також.

>>13960
Сирна в літаку.жпг

>>13960

>Людина в натовпі це зовсім не те, що людина на самоті

Ну так гальма нам і не потрібні на самоті. На безлюдному острові. А в соціумі людина вже мусить рахуватися з іншими. Мусить пригальмувати свої рухи руками перед чужим носом.
Питання в тому, чи повинна людина сама себе зупиняти, навіть якщо її ніщо не зупиняє ззовні.

>>13955

>Тобто це таки зовнішні гальма. Внутрішні спиняють тебе навіть тоді, коли зовнішніх нема.

Зовнішні гальма, це коли в тебе фізично руки зв'язані. Про внутрішні я вже сказав - страх(свідомий або підсвідомий) та естетичні погляди.

>Якщо я точно знаю, що мене не побачать і не схоплять, то можу вкрасти

Саме це і значить. Інша справа, що ти можеш боятися це зробити, через підсвідомий страх бути спійманим, або просто відчуваючи відразу до крадіжок проігноруєш цю можливість.
Відсутність потреби я навіть розглядати не буду, бо це очевидно, якщо тобі річ абсолютно не потрібна, то в тебе може навіть не виникнути думки вкрасти її.

Припустимо я мрію запекти в духовці дівчинку та з'їсти її. Виключно з мистецьких поглядів. Ти дійсно вважаєш що я спиню себе, якщо буду мати можливість зробити це безкарно? Якщо я не обмежений суспільною мораллю(підсвідомим страхом) та знаходжу цю дію естетично привабливою, то мене більше ніщо не спинить.

>>13964

>Зовнішні гальма, це коли в тебе фізично руки зв'язані.

Ну чому обов'язково фізично?
Припустімо, ти люто ненавидиш якогось свого старого викладача. Та так, що з радістю дав би йому в зуби. Допоки ти ще студент цього вузу, тебе від цього вчинку стримує лише зовнішнє гальмо (він мені не поставить залік, мене відчислять). А коли отримаєш диплом і не зробиш цього, бо "та ну, це все ж таки старий чоловік" - ото вже внутрішнє.
А щодо дівчинки, яку тобі хочеться спекти - от коли ти її впіймаєш, а вона так гляне на тебе, що в тебе від жалю сльози на очі навернуться, тоді в тебе й спрацює внутрішнє гальмо. А якщо не спрацює, то в тебе його просто нема.

Взагалі-то, воно називається просто "людяність", це внутрішнє гальмо.

>>13968

>а вона так гляне на тебе, що в тебе від жалю сльози на очі навернуться

Її там мої сльози - це частина мистецького процесу. В кожній драмі повинні бути сльози. А взагалі відчуття жалю це річ непостійна. Якщо в тебе є якась спрага(психічна чи фізична) - співчуття відходить на другий план.
Гадаю Чикатило теж було шкода дівчат яких він ґвалтував. Вже після того як він це зробив.

>Взагалі-то, воно називається просто "людяність", це внутрішнє гальмо

Людина - найстрашніший та найжорстокіший звір, певно не варто нагадувати?

>>13963
Ото й погано, що в натовпі людина автоматично має мешне гальм. "Почуття стада" спрацьовує.

А в деяких мистецьких, що дівчат у духовці пекуть, та усіляких інших перверсированих особистостей система внутрішніх координат вже підмінена. Їм здається, що чорне - це біле, й навпаки. Звідки вони беруться? Вирастають на авторитеті старшого покоління таких самих. Попадають у "погану компанію" богеми якоїсь. Саме "почуття стада", можливо, працює саме тому, що авторитет оточуючих для людини виявляється сильнішим, аніж її власний.

>>13972

>Їм здається, що чорне - це біле, й навпаки.

Лол, а хто ти така, щоб вирішувати що є чорне, а що біле? Добра і зла немає. Існує лише "подобається" і "не подобається".

>>13977

>така

ололо

>>13979
Немов не ясно що це знову Ніка.

>>13981
Ну ні ж.
Придивись до >>13972 уважніше.

>пекуть
>перверсированих
>Вирастають

Такі прикрі русизми граматичній нацистці абсолютно не властиві ж, то хтось інший пост наваяв.

>>13982
Вона не граматична нацистка - це раз, стиль розмови чисто її - це два, вона тут єдиний моралфаг - це три.

>>13977
Ну а по суті: Якщо кожен із нас сам почне вирішувати, що є чорне, а що біле, то ми так далеко зайдемо. Існують загальноприйняті речі.
Звісно, в різних спільнотах є й специфічні уявлення про біле і чорне (для жінки-муслімки напівроздягнена європейка це "чорне", повія, аморалка, а для європейки вкутана в паранджу арабка це "чорне", бо "несвобода"). Але, наприклад, вбивати й красти в усьому світі є "чорним", а допомагати й дарувати - "білим".

>Добра і зла немає. Існує лише "подобається" і "не подобається"

Ну товсто ж. А якщо не товстиш, то я погоджуся з >>13972 - у декого "система внутрішніх координат вже підмінена."

>>13983
Як виявилось - не єдиний.

>>13984

>Ну товсто ж. А якщо не товстиш, то я погоджуся з >>13972 - у декого "система внутрішніх координат вже підмінена."

Не підмінена, а очищена від соціального лушпиння. До таких висновків приходиш, коли довго залишаєшся на самоті. Коли довго про це думаєш.

>Але, наприклад, вбивати й красти в усьому світі є "чорним", а допомагати й дарувати - "білим".

Та ти що, невже? Не "вбивати погано", а "я не хочу бути вбитим". Не "красти погано", а "я не хочу бути обкраденим". І так само, не "допомагати і дарувати це добре", а "я хочу щоб мені допомагали і дарували". І це вже не кажучи про те, що забарвлення "вбивства" та "допомоги" залежить від персони, по відношенню до якої ці дії робляться.
А потім вже відбувається підміна понять, мовляв, що тобі подобається - це добро, а що ні - це зло. А коли ці поняття переймає велика купа людей, то вони перетворюються на мораль. І ця мораль насаджується вже з пелюшок кожній людині.

Ти вже вибач, що я руйную твій тендітний світ, але так воно є.

>>13986

>коли довго залишаєшся на самоті

На самоті озлоблюєшся ж. Перестаєш адекватно сприймати оточуючий світ.

>я руйную твій тендітний світ

Його не так легко зруйнувати, як ти гадаєш. А може, ти й сам би хотів, щоб твій власний світ також трохи "потендітнішав". Тільки не хочеш у цьому зізнатись навіть самому собі.
"Цинізм" (награний, звісно) як захисна оболонка.

>>13987

>На самоті озлоблюєшся ж

На самоті починаєш бачити речі такими, які вони є. За прикладом до сотні мудреців-відлюдників.

>адекватно сприймати оточуючий світ

Сприймати світ крізь призми моралі, так званої "людяності", та традицій це адекватне сприйняття? Ти наркоман.

>"Цинізм" (награний, звісно) як захисна оболонка.

Не цинізм, а моральний релятивізм.

>>13988

>За прикладом до сотні мудреців-відлюдників

І до сотні тисяч маньяків, що посходили з розуму.
Мудрець не був би мудрецем, якби усе своє життя провів відлюдьком. Мудрець усамітнився, щоб у тиші й спокої обміркувати, впорядкувати, осмислити пережите в світі людей. І далеко не завжди з того міркування виходять людоненависницькі теорії, останні швидше виняток.

>>13988

>Сприймати світ крізь призми моралі, так званої "людяності", та традицій це адекватне сприйняття?

А відкидати весь попередній досвід людства, всю його накопичену віками мудрість, спираючись лише на власне, викривлене від страждань самотності й нерозуміння, сприйняття - це, по-твоєму, адекватно?

Скажи - у твоєму світі, де кожна людина навколо тебе - хижий звір, кожна адресована тобі посмішка- насмішка, кожне сказане тобі добре слово - лицемірство, кожен добрий вчинок - корисливий розрахунок, -
у такому світі не страшно жити?

>>13989
Хто сказав про "усе своє життя?". Ти сказав. ТИ.
Від самотності люди не стають вбивцями. Скоріше напроти.
І що в моральному релятивізмі людиноненависницького? Розуміти природу людини, не значить її ненавидіти.

>А відкидати весь попередній досвід людства, всю його накопичену віками мудрість

І хто тут в нас підмінює поняття? Мораль не є мудрість.

>викривлене від страждань самотності й нерозуміння

Самотність=страждання. Безапеляційно. Ок, я все зрозумів.

>Скажи - у твоєму світі, де кожна людина навколо тебе - хижий звір бла бла бла

У моєму світі? Ти перекручуєш мої слова та зводиш їх в абсолют. Культура дискусії, сучка. Не прив'язуй до мене те, чого я не казав і не мав на увазі.

Я більше не хочу з вами розмовляти.

>>13992
Ну якщо вже "культура дискусії", то й без "сучок" можна.

>Самотність=страждання.

Хто це казав? Не перекручуй. Буває і самотність-спокій, самотність-насолода, але таке усамітнення не приводить до людиноненависництва. Тільки самотність, від якої страждаєш, озлоблює.

>Розуміти природу людини, не значить її ненавидіти.

Правильно. Але можна розуміти, а можна гадати, що розумієш. Я, наприклад, не ризикну стверджувати, що прямо-таки повністю розумію людську природу.
І взагалі, якщо ти людину розумієш - ти не сердишся на неї.

>Не прив'язуй до мене те, чого я не казав і не мав на увазі

Ок, пробач. Просто тут у треді прозвучали слова "Людина - найстрашніший та найжорстокіший звір". Мабуть, то були не твої слова.
Дякую за дискусію.

>>13953
Думаю це вже егоїзм.
Ми живемо для себе, але не на стільки.
Тим паче что ти робиш іншим те і тобі повернеться.

>>14000
Сучечко,ти ж гет просрав.

>>14000
Молодець, все правильно зробив.

>>14000

>Думаю це вже егоїзм

Ти так говориш, буцім-то це погано вибачайте вже за штампи, але ця фраза тут пасує якнайкраще.
Врешті-решт, ти живеш не для когось, ти живеш для себе. Егоїзм — це любов до себе, любов себе. Чому я не повинен себе любити?
Інше діло, що егоїзм буває нездоровий, який переростає в егоцентризм і таке інше.
Але будь люб’язний, розкажи мені яким чином тут в тебе корелюють між собою поняття моралі та егоїзму?

>>14001
вибачай таке життя.
Перший день на нічані і гет просрав...
до 15000 дійдемо за три роки...

>>14007

> за три роки

Лолщо?
>>13000 пост коли був?
Олсо, не наставляй отих трикрапок, як соплива ванілька, дивитися гидко.

>>14008
Слухайте, та в нас не так вже й погано. 1к постів за місяць. Правда, їх на срачі повикидали, оце недоля мене розчаровує.

>>14008
Вибачай, кажу тут лише півтора дні.
А три крапки не для ванільності, а для ефекту, що я щось не договорюю.
Така звичка вже.

>>14016
Вітя, ти? Якщо це ти, зі своїми улюбленими „..“ після кожного речення, то ти мене бісиш! Хватить писати з цими сраними крапочками! Дякую за увагу.

>>14029
ні, це не Вітя.

>>14032
Вітя зайнятий, він зараз президент.