Привіт, Нічан. Хочу розповісти тобі історію.
Сьогодні вночі я сидів за ноутбуком і працював над чиїмось рефератом. На годиннику було близько опівночі, я страшенно хотів завалитися спати. Замість цього я заварював собі каву і таким чином проганяв сонливість.
Коли я уже закінчував свою роботу, у моєму дворі почулися верески. Спочатку я не звернув на це уваги, але потім таки визирнув у вікно. Було темно і кепсько видно, та мені вдалось розгледіти, що то місцева гопота ловить якусь дівчину. Я досі не розумію, що вона забула в нашому дворі.
Зараз зроблю невеличкий ліричний відступ. двір, в якому я живу, непрохідний. Крім того, майже у всіх квартирах живуть одні пенсіонери, тож вийти і розігнати гопоту було нікому.
Деякий час я помнувся коло вікна. Гадав, чи мені не вийти і не спасти ту дівулю. Але... Нічане, я так нікуди і не пішов. Побоявся. А зараз мене совість терзає, захотілось виговоритися. Поки друкував оце ледь не заснув, тому міг написати хуйню.
Надобраніч, Нічане.