Привіт, анонім.
Я тут задумався — що є розум, думка, свідомість? У тому змісті звідки вони беруться. От захотілося мені чаю — я пішов і заварив собі склянку. Хочу — щось роблю, хочу — плюю в стелю. До чого веду — думаючи, людина приходить до якихось результатів, висновків, і опираючись на них, робить ті чи інші дії.
Але що є думка, свідомість? Якась невідома і неконтрольована сила (в народі її ще називають „душею”, хоча і її, я вважаю, можна теоретично виміряти, якщо вона існує)? Чи [надзвичайно] складні хімічні процеси, які усією своєю складною красою забезпечують нам і свідомість, думки і можливість розвиватись?
Якщо всі дані піддаються вимірам, тоді теоретично можна виміряти стан усього в даний момент, і на основі цього вирахувати усі взаємодії, які відбудуться і абсолютно точно вирахувати майбутнє. В такому розумінні можна сказати, що доля існує і вона визначена. Зворотний бік також можливий — так само можна визначити що було у минулому.
В такому випадку сумне є те, що людина лиш розумна машинка, біокомп’ютер, але з обмеженням не в розрядності процесора чи об’ємі оперативної пам’яті, а в спектрі своїх можливих хімічних реакцій.
Так що ж таке думка, свідомість?